Традиційно до півночі країни відносять Київську, Житомирську, Чернігівську та Сумську області. Регіон багатий на природні парки, монастирські комплекси, цікаві музеї, незайману природу.
Дендропарк «Олександрія», Біла Церква.
Закладений у далекому 1793 році коронним гетьманом Польщі Францішеком Браніцьким для своєї дружини Олександри Енгельгардт і названий на її честь. На сьогодні дендропарк «Олександрія» є одним з найбільших парків Східної Європи. Скульптури, мальовничі руїни, літній палац, містки, павільйони, річка Рось і, звичайно ж, рослини. Більше 2500 видів дерев, кущів, квітів та інших чарівних і рідкісних представників флори з різних куточків Землі на 200 га території. Час роботи: щодня з 8:00 до 21:00. У самому парку можна замовити екскурсію (телефон (0456) 34-05-51). Працівники парку відкриють для вас «Олександрію» з іншого боку. Вартість: вхідний квиток в парк коштує 25 грн. для дорослих, 10 грн. для школярів і студентів, 2 грн. для пенсіонерів. Квиток до музею коштує відповідно 20, 15 і 5 грн. Екскурсія коштуватиме 350 грн. (група до 5 осіб дорослих, до 9 осіб студенти).
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Переяслав-Хмельницький.
Один з кращих музеїв просто неба не тільки нашої країни, але, мабуть, і всієї Європи. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі-Хмельницькому був відкритий в 1964 році і дарує нам можливість побувати в українському селі минулих століть. Церкви, ринок, хати, корчма, садиби, археологічні знахідки та реконструкції. І величезна кількість будинків-музеїв. Недарма Переяслав славен як «місто музеїв» – їх тут майже 30. Ось їх перелік: Археологічний музей, Меморіальний музей Григорія Сковороди, Музей «Заповіту» Тараса Шевченка, Музей Трипільської культури, Музей українського рушника, Музей космосу, Музей українських обрядів, Музей хліба та інші. Час роботи: Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини працює з 9:00 до 17:00 без вихідних. Вартість: вхідний квиток коштує від 5 до 30 грн., залежно від музею. Квиток до Музею народної архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини коштує 30 грн. для дорослих і 15 грн. для дітей.
Вознесенський монастир, Переяслав-Хмельницький.
При відвідуванні Переяслава-Хмельницького варто побачити ще одну його перлину – Вознесенський монастир. Першу його частину – Вознесенський собор,- було побудовано в 1700 році на кошти гетьмана Мазепи. У 1776 році з’явилася дзвіниця в стилі українського бароко висотою 48 метрів. У соборі нині можна відвідати музей «Битва за Дніпро», що радує відвідувачів 28-метровою діарамою із зображенням форсування Славутича в 1943 році. Дзвіниця закрита і потребує реставрації. Час роботи: з 9:00 до 17:00, крім середи і четверга. Вартість: 20 грн. вхідний квиток для дорослих, 10 грн. для дітей.
«Парк Київська Русь», Копачів Київської області.
Місце, де ви можете оглянути і навіть помацати дерев’яний Київ епохи Володимира. Передмістя з ареною, на якій по вихідних виступають кінні театри і проходять битви лицарів. Сам дитинець, огороджений неабияким відрізком стіни із заборолами і вежами, величезні ворота, церква, виставка облогової техніки, музей кораблебудування з турою «Князь Володимир», середньовічний тир, корчма. Загалом, «Парк Київська Русь» сподобається тим, кому до душі старовина і видовищні вистави. Вартість: вхідний квиток для дорослого – 100 грн., дітям – 50 грн. У вихідні вартість вища. Ціна може коливатися залежно від заходів в парку. Час роботи: в будні з 10:00 до 18:00, у вихідні до 21:00.
Ландшафтний парк, Буки, Сквирський район Київської області.
Ландшафтний парк, споруджений на гроші сквирського бізнесмена Івана Суслова. Тут гостей чекає цілий храмовий комплекс і старий фонтан «Дружба Народів» з київського майдану Незалежності. І, власне, сам парк, до якого веде підводний місток. Весільний камінь з Єрусалиму, альтанки, скульптури, величезні валуни, дзюрчання водоспадів і річкової води. Парк невеликий, обійти можна за 2–3 години, але цікавий.
Археологічно-краєзнавчий музей і Парк трипільської культури, Ржищів.
Ржищів, як і сусіднє Трипілля, тісно пов’язане з давньою трипільською культурою. Здебільшого, саме нашим трипільським предкам присвячені експонати археологічно-краєзнавчого музею та парку біля міськради, а також історії міста в цілому. Тут можна побачити археологічні знахідки та сучасні реконструкції, документи, картини і фото. Не забудьте помилуватися хоча б здалеку на затоплену церкву,а по дорозі навідатися в село Трипілля та Київський обласний археологічний музей. Час роботи: Ржищівський археологічно-краєзнавчий музей працює з 9:00 до 17:00.
Музей космонавтики, Житомир.
Унікальний будинок-музей, що з’явився в 1970 році як Меморіальний музей академіка Сергія Павловича Корольова. За 17 років Музей космонавтики обзавівся ще одним будинком, де можна ознайомитися з вражаючою колекцією зразків космічної техніки, спорядженням підкорювачів невагомості, макетами космічних кораблів та іншими експонатами, багато з яких доступні для перегляду лише тут. Час роботи: з 10:00 до 17:15 щодня, крім понеділка. Перерва з 13:00 до 14:00. Вартість: 20 грн. для дорослих, 10 грн. для дітей – експозиція «Космос»; 20 грн. для дорослих, 10 грн. для дітей. Будинок-музей Корольова:екскурсія 80 грн. і 50 грн. відповідно.
Островський парк, Коростень Житомирської області.
Парк, що розкинувся практично на тому місці, де в давнину височіли стіни Іскоростеня – столиці племені древлян. Тих самих, яких так «полюбила» княгиня Ольга. Її скульптура височіє на березі річки Уж. Є в Островському парку і фігура її супротивника – князя Мала. А ще вас тут чекають різноманітні альтанки, алеї, лавочки, фонтани і реконструкція укріплення 8–10 століть. Вхід вільний.
Кармелітський монастир-фортеця (кляштор), Бердичів Житомирської області.
Був закладений як Бердичівський замок у далекому 1593 році. За 37 років воєвода Київський Януш Тишкевич Логойський передав його чернечому Ордену босих кармелітів в подяку за звільнення з кримського полону. У 18 столітті Кармелітський монастир-фортеця в Бердичеві прославився як одна з найпотужніших фортець Європи з 60 гарматами і підземним ходом. Кляштор добре відреставрований, справляє неабияке враження і понині.
Коростишівські кар’єри, Коростишів Житомирської області.
Каньйони, які виникли в процесі видобутку граніту і подальшого затоплення виробок,викликають подив і захоплення. У результаті кар’єрних виробіток з’явилися кілька глибоких озер з високими гранітними, глиняними і земляними берегами, оточені сосновим лісом. Красиво і незвично – така собі відповідь Буцькому каньйону.
Літературно-меморіальний музей Лесі Українки, Новоград-Волинський Житомирської області.
Музей Лесі Українки розташований у будинку, де народилася ця видатна поетеса. Відкритий у 1971 році і ніби переносить вас у дитячі роки Лесі. Також не забудьте навідатися до скульптури «Лукаш і Мавка», яка встановлена біля залишків Звягельської фортеці. Час роботи: з 10:00 до 18:00, крім неділі та понеділка. У суботу до 17:00. Контактний телефон: (8-04141) 5-21-80.
Поліський природний заповідник, північна частина Олевського та Овруцького районів Житомирської області.
Ліси, річки і болота із сотнями видів дерев, рослин, мохів, грибів і лишайників. У Поліському заповіднику водяться десятки видів тварин, зустрічаються тут навіть рись і ведмідь і майже дві сотні видів птахів. Територією заповідника проводять екскурсії, працює Музей природи.
Чернігівський дитинець, або Вал, Чернігів.
Чернігівський дитинець – найдавніша, колись укріплена частина міста. На жаль, укріплення до нашого часу не збереглися. Натомість ви можете прогулятися по алеї, прокладеній поверх оборонних валів, помилуватися старовинними гарматами, Катерининською церквою і прекрасними видами на місто. Поряд розташовані найдавніший Спасо-Преображенський і Борисоглібський собори, будинок Чернігівського колегіуму, пам’ятники Шевченку і Пушкіну, і ще багато цікавого.
Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», Чернігівська область.
Місце, що служило в 19 столітті магнітом для творчої інтелігенції. У Качанівці гостювали, творили і заряджалися енергією Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Михайло Глінка, Марко Вовчок, Дмитро Яворницький, Ілля Рєпін та багато інших найвідоміших культурних діячів. До наших днів збереглася садиба Тарновського, альтанка Глінки, «романтичні руїни», церква. А ще великий, на 732 гектари, парк з 50 породами дерев, серед яких зустрічаються дуби, що пам’ятають Кобзаря і Глінку. Вартість: вхід на територію коштує 15 грн. Екскурсія – від 50 до 40 грн., залежно від віку відвідувачів і типу екскурсії.
Цитадель Батуринської фортеці, Батурин Чернігівської області.
Реконструкція Батуринської цитаделі (1625–1708) – резиденції гетьманів Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича, Івана Мазепи. Відновлення фортеці було завершене в 2009 році, заново відбудовано 3 вежі, стіни, гетьманський палац і Воскресенську церкву. Усе це в межах історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця». Час роботи: музеї заповідника працюють з 9:00 до 17:30. Палац Розумовського відкритий з 10:00. З листопада по березень вихідний – понеділок. Вартість: територією «Цитаделі» – 15 грн. квиток для дорослого, 10 грн. студентам і пенсіонерам.
Миколаївський собор, Ніжин Чернігівської області.
Головна святиня міста. Миколаївський собор – один з найпрекрасніших зразків українського бароко, побудований у 1650-х (за іншою інформацією – в 1660-х) роках на гроші козаків Ніжинського полку.
Спасо-Преображенський монастир, Новгород-Сіверський Чернігівської області.
Один з найдавніших у Київській Русі (можливо, закладений ще в 11 столітті, точної інформації немає). Оборонний Спасо-Преображенський монастир, обнесений потужною стіною, служив свого часу князівською резиденцією. Звідси вирушав у похід князь Ігор Святославич із «Слова о полку Ігоревім». Нині для відвідувачів, крім собору, відкрито ще кілька церков, музей, вежі і навіть підземелля. Усе це об’єднано в Історико-культурний заповідник «Слово о полку Ігоревім». Час роботи: з 9:00 до 17:45 щодня (краєзнавчий музей), заповідник працює до 18:00. Вартість: від 1 грн. до 10 грн., залежно від віку та екскурсії.
Дендропарк «Тростянець», село Тростянець Чернігівської області..
Ще один прекрасний парк, який займає територію в 207 га – «Тростянець». Створений у 19 столітті на гроші Івана Михайловича Скоропадського (дід гетьмана Петра Скоропадського). Поляни, галявини, колони, мости, ставки і озера з лебедями. Сотні видів місцевих і екзотичних дерев. Штучні гори і ущелини. Можна бродити цілий день.
Спасо-Преображенський собор, Суми.
Один з прекрасніших храмів усієї України, який об’єднав у собі стилі ренесанс, бароко і класицизм. Спасо-Преображенський собор був зведений у 1776–1788 роках на місці дерев’яної церкви. У 1882–1892 роках реконструйований і набув звичного нам вигляду. У той же час з’явилася і 56-метрова дзвіниця. Не забудьте також помилуватися на Троїцький собор та інші храми Сум.
Мовчанський монастир-фортеця, Путивль Сумської області.
Спершу тут довгий час височіла цитадель під назвою «Кремль». У 1570-х роках сюди переселилися ченці заміського Мовчанського монастиря, спорудили посеред двору собор Різдва Богородиці. Згодом святі отці повністю взяли на себе функції захисту святині. Пізніше монастир-фортеця кілька разів перебудовувався, втрачав стіни, перетворював надбрамну вежу в дзвіницю. Нині це одна з найвідоміших визначних пам’яток не тільки Путивля, але і всієї Північної України.
Музей партизанської слави «Спадщанський ліс», Путивльський район Сумської області.
Одна з філій Путивльського державного історико-культурного заповідника, що розповідає про історію партизанського руху в роки Другої світової війни. Відкритий у 1956 році. Музей «Спадщанський ліс» був створений на місці дислокації партизанського з’єднання під командуванням С. Ковпака, С. Руднєва та Г. Базими. Сам музей, а також Молченський монастир є частиною Путивльського історико-культурного заповідника. Вартість: вхідні квитки та екскурсії від 5 до 30 грн., залежно від віку та виду екскурсії або музею.
