Питання оподаткування майна визначено розділом ХІІ Податкового кодексу України, зокрема, статтею 266 цього розділу передбачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Об’єктом оподаткування цього податку є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Водночас Податковим кодексом України визначено об’єкти нерухомості, що не оподатковуються податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
    База оподаткування податком залишилась незмінною – загальна площа об’єктів житлової і нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Платниками податку відповідно є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками таких об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Варто зауважити, що цього року за свою нерухомість фізичні особи платитимуть згідно з нормами, що діяли у 2015 році, на підставі податкових повідомлень-рішень, які надсилатимуть контролюючі органи до 1 липня 2016 року. Податкові зобов’язання, визначені такими податковими повідомленнями-рішеннями, підлягають сплаті протягом 60-ти днів від дня одержання повідомлення.
Водночас юридичні особи, які податковий облік здійснюють самостійно, сплачуватимуть податок вже за новими нормами, щокварталу – до 30 липня, 30 жовтня, 30 січня наступного року.
Нагадаємо, що з 2016 року було змінено розміри пільгових площ об’єктів нерухомості, які зменшують базу оподаткування:
– для власників квартир пільгова площа становить60 м²;
– для власників будинків –120 м²;
– для власників різних об’єктів нерухомості –180 м².
Відповідно податок нараховується лише на ту площу, яка перевищує вказаний встановлений ліміт. Наприклад, якщо загальна площа квартири становить, скажімо,78,4 м², то її власник повинен заплатити податок тільки за18,4 м² площі. Якщо особа володіє кількома квартирами чи будинками, їх площу додаватимуть, а податок нараховуватимуть на суму перевищення пільги (60 м² та120 м² відповідно).
Однак якщо у власності є і квартира, і будинок, то їх площа додається, а податок нараховують на площу понад180 м².
Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 3% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за1 м² бази оподаткування.
Окрім того, юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 м²для квартири та 500 м²для будинку, сплачуватимуть додатково 25 тис. грн на рік за кожен із наявних у них об’єктів житлової нерухомості (його частку).