13 січня – Меланки, щедра кутя
Зранку на Маланки починали готувати другу обрядову кутю – щедру. На відміну від багатої, її можна було заправляти скороминою. Кутю також ставили на покуть, дотримучись попередніх обрядів. Пекли млинці із салом, готували пироги, вареники.
Звечора і до півночі оселі обходили щедрувальники.
Дівчата гадали.
Якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа.
Зоряне небо – добре нестимутися кури
Багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових і доброго медозбору.
Сильний мороз і сніг – на врожай хліба.
14 січня – Новий старий рік, Василя
За євангельским вченням, у цей день Христові зробили „обрізання”, а тому намагалися нічого не різати.
На Старий Новий рік припадає свято Василя, який вважається покровителем землеробства.
17 січня – Богоявлення, або бабин вечір
Кроплять хати свяченою водою.
18 січня – Голодна кутя, голодний свят-вечір
Готують третю й останню кутю свят. Називається вона голодною тому, що з цієї пори і до наступного дня, доки не освятять воду в річці, люди не їли. Власне, це був останній день колядок.
19 січня – Водохрещі, Йордана
Це третє і завершальне велике свято січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа. Відтак у всіх селах, де були церкви, святили воду.
Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважали своєрідним спасінням од багатьох недуг.
Після Водохрещ, вважалося, мають слабнути морози.
Коли риба табунами ходить – на рої добре.
На Водохрещі день теплий – буде хліб темний.
Якщо похмуро – хліба буде вдосталь.
20 січня – Івана Предтечі, Хрестителя
У цей день виносили з хати хліб і сіль, що лежали на покутті від багатої куті, і, розламавши на шматочки, годували тварин. Цим днем закінчувалися святки.