У дитинстві більшість з нас дивилися на дорослих і обіцяли собі не ставати такими, як вони: нудними, повними заборон і правил. Але ми самі не помічаємо, як з віком нас покидають якості, які колись були для нас природними. Зі статті ви дізнаєтеся, як характер змінюється з віком і чому, незважаючи на всі старання, ми стаємо схожими на тих людей, якими ніколи не хотіли бути.
Ми знаємо, що всі люди різні і в усьому є винятки, до яких у даному випадку і потрібно прагнути. Але більшості людей все ж не вдається уникнути примх зрілості, тому ми вирішили з’ясувати, що ми втрачаємо з роками і чому так складно виконати свою дитячу обіцянку: ніколи не ставати дорослим занудою.
1. Зустрічі з друзями
У дитинстві: Ми відкладали всі справи, якщо помічали друзів за вікном, і вибігали на подвір’я. І кожен з нас пам’ятає, скільки радості приносила ночівля один у одного – у нас не виникало незручних пауз, ми не ставили стандартних запитань, нам завжди було що розповісти, ми з цікавістю слухали чужі історії, навіть якщо вони були мало схожими на правду. Ми завжди знаходили час для друзів і щиро ними цікавилися.
Зараз: Хто б міг подумати, яких зусиль вартує організація зустрічей навіть з найближчими людьми. У якийсь момент стало не вистачати 24 годин на добу і довелося принести чимало жертв: багато захоплень були відкладені на потім, зустрічі з друзями перетворилися на листування в соціальних мережах, а також з’ясувалося, що жити можна без щоденних відкриттів і пригод.
Що робити: Дослідження показують, що друзі необхідні для здорового і щасливого життя, а в літньому віці вони відіграють навіть більшу роль для нашого самопочуття, аніж сім’я. Тому для свого ж щасливого майбутнього знайдіть час і сили для зустрічі з тими людьми, з якими колись не могли розлучитися, можна навіть в найближчому барі біля будинку. Головне, робити це регулярно.
2. Почуття гумору
У дитинстві: Ми вигадували і сміялися до кольок у животі над власними жартами, посміхалися без приводу і були щасливі тільки від одного передчуття чогось доброго.
Зараз: Порахуйте, скільки радісних перехожих ви зустрічаєте по дорозі на роботу. Не- дарма мама говорила в дитинстві, коли ми корчили гримаси: «Не роби так, інакше таким і залишишся». Багато дорослих такими і залишилися – з сумними, невдоволеними і сердитими обличчями. З віком ті емоції, які ми відчували найчастіше, відображаються на нашому обличчі, а щоденне споглядання когось похмурого в дзеркалі не спонукає до творчості і не надихає на звершення, змушуючи все глибше занурюватися в рутину.
Що робити: Як би банально не звучало, сміх продовжує життя і саме він не дає перетворитися на трухляву руїну. Погодьтеся, благочестиві старці швидко втомлюють, а люди з вогником в очах можуть зачарувати кого завгодно. І не забувайте: всі дурниці на світі робляться із серйозним виразом обличчя.
3. Задоволення
У дитинстві: Для щастя потрібно зовсім мало: покататися на велосипеді, купити морозиво, погладити собаку. Ми не розуміли, чому батьки хапалися за голови, побачивши нові речі, які після наших прогулянок вже не відрізнялися від решти гардеробу – були такими ж потертими і брудними.
Зараз: Дорослій людині важко знайти джерело задоволення – все або занадто дорого, або шкодить здоров’ю. Нескінченна гонитва за задоволеннями не приносить щастя. Поступово ми втрачаємо смак до життя, і навіть відпочинок у п’ятизірковому готелі не виправдовує очікувань. А комусь і зовсім шкода витрачати кошти на власні забаганки, адже ніколи не знаєш, що буде завтра.
Що робити: Чорний день може ніколи не настати, а ось життя пройде повз абсолютно точно. Це не означає, що не потрібно робити накопичень і жити одним днем, все ж, у кожного з нас є обов’язки і ми не можемо перестати сплачувати рахунки тільки тому, що вирішили стати егоїстами з цього дня. Але періодично необхідно витрачати гроші, час і сили на власні задоволення.
4. Творчість
У дитинстві: Діти не можуть втриматися від малювання якихось каракуль, і якщо поруч не виявилося блокнота, то підійдуть шпалери або стіл. А хто з нас не вів щоденник, куди записував найпотаємніше?
Зараз: Як давно ви робили щось своїми руками: ліпили, малювали або збирали конструктор? Якщо у вас немає маленьких дітей, то, напевно, більшість вважатиме це марною тратою часу.
Що робити: Зараз кожен може знайти заняття до душі: розбудити в собі художника, фотографа або модельєра. Головне – робити те, що подобається, і тоді ви зрозумієте, як важливо в житті знайти спосіб виразити і передати світу власні почуття. І обов’язково ведіть щоденник: вчені довели, що така звичка покращує психічний стан. Не треба писати в ньому довгі тексти – можна замальовувати найяскравіші події дня, вклеювати квитки з різних заходів, або завести електронний щоденник, який теж відкриває простір для творчості.
5. Жага змін
У дитинстві: Зробити перестановку в спальні, старі джинси перетворити на шорти, пройтися по новому маршруту додому – не дивно, що діти звечора чекають настання нового дня, адже у них стільки планів на це життя! І одна з найбільш приголомшливих дитячих якостей – вміння мріяти. Кожна дитина знає, що якщо сильно захотіти, то можна стати космонавтом або супер-героєм.
Зараз: З роками все стає небезпечнішим: літаки падають, кораблі тонуть, з кредитних карток крадуть, а громадська думка страшніша від будь-якої катастрофи. У дорослому світі немає нічого приємнішого, ніж почуття стабільності. У якийсь момент починає лякати все нове і хочеться залишити цей світ таким, яким він є. Напевно тому, що раніше було краще?
Що робити: Коли ми говоримо, що вже пізно для чогось, то самостійно позбавляємо себе можливостей і здаємося, навіть не спробувавши. Не знущайтеся над собою – історія знає багато прикладів, коли люди шукали себе багато років, і це вартувало того.
6. Нові зустрічі
У дитинстві: Ми всі знали, що не можна розмовляти з незнайомцями, але де було їм взятися, якщо ми не могли втриматися і не познайомитися, як мінімум, з мешканцями нашого двору. Ми знали сусідів, продавців у найближчому магазині, двірника, всіх власників собак і клички їх улюбленців.
Зараз: Звичайно, зараз ви не почнете розмову з людиною в громадському транспорті тільки тому, що вона здалась вам цікавою, і, тим більше, не розповісте щось про себе незнайомцеві. Чим старшими ми стаємо, тим більше закриваємося від навколишнього світу. Ми звикли покладатися тільки на себе і перестали ставити запитання, щоб не показати свою вразливість.
Що робити: Зрозуміти, що люди і їх добре ставлення до вас – найцінніший ресурс. Можливо, ви зустрінете людину, яка змінить ваше життя, або з вашим приходом зміниться звичний світ незнайомця.
А у вас залишилося що-небудь від тієї дитини, якою ви були колись?