Що таке усвідомлене споживання
Концентруючи увагу на своїх вчинках, можна помітити, скільки всього ми робимо за звичкою, немов у нас немає вибору або нібито «і так зійде»,в той час як усвідомлений підхід до всього, що купується, використовується і викидається, може змінити на краще приватне життя сучасного городянина і стан планети в цілому. Якщо непродуктивні витрати- не ваша мета, корисно задуматися про те, як їх уникнути.
Як «швидка мода» змушує купувати зайве
До ХХ століття мода була «повільною»: сукні та костюми шилися кравцями на замовлення, тканини коштували дорого. Однак з появою фабричного виробництва і магазинів готового одягу виникла зворотна проблема – перевиробництво. Тепер кожен житель розвинених країн може зайти в магазин і купити дешеву кофту з поліестеру, яка, можливо, буде вдягнена всього один раз. Це і є fast fashion – «швидка мода», через яку випадкові покупки накопичуються в шафах мертвим мотлохом, а потім викидаються на смітник. У той же час на виробництво одягу витрачається величезна кількість води. За даними Greenpeace, на одну футболку йде 2 700 літрів – стільки одна людина в середньому споживає за 900 днів. При фарбуванні тканин використовують безліч шкідливих речовин. Наприклад, фтористі сполуки (ПФС), важкі метали і розчинники. Все це потрапляє в річки, забруднюючи питну воду. Щорічно в світі виробляється 400 мільярдів квадратних метрів тканини, з яких 60 мільярдів просто викидають або спалюють. Та ж доля вготована нерозпроданим речам. Те, що покупці все-таки віднесуть додому в пакетах з назвами популярних брендів, теж служить недовго Адже тільки чверть текстильного сміття переробляється.
Виробники прагнуть продавати якомога більше. Щоразу нова маркетингова кампанія запевняє, що саме без цих речей ніяк не обійтися. Бренди створюють штучний ажіотаж, обмежуючи колекції: встигни купити, інакше ці речі тобі не дістануться! Причому в наступному сезоні повторюється те ж саме. Покупці хочуть отримати швидке задоволення, яке приносить імпульсивний шопінг. Коротка ейфорія закінчується жалем, коли придбане набридає. Так виникає відчуття «повна шафа, а носити нічого». Як відзначав американський теоретик економіки Джон Гелбрейт, в суспільстві споживання покупки здійснюються під впливом емоцій.
Що робити
• Краще купити дорожчий предмет гардеробу, але з якісних матеріалів. Замість того, щоб придбати недорогу трендову річ, візьміть за ту ж суму цікавий предмет гардеробу в секонд-хенді – там можна відшукати речі відомих марок з якісним пошиттям.
• Замість взуття з мас-маркету, яке втрачає пристойний вигляд до наступного сезону, купіть пару дорожчого, яке прослужить довго і окупиться вже наступного року.
• Не викидайте обридлий одяг в сміття. Краще влаштувати вечірку з обміну одягом. Також речі можна віднести до благодійних організацій.
• Влаштуйте собі челендж або приєднаєтеся до вже існуючого. На Заході набирає силу рух no-buy, який підтримали фешен-блогери. Суть його полягає в тому, щоб не купувати новий одяг і косметику як мінімум рік. Замість показу нових покупок учасники розповідають, як обходяться придбаним раніше або планують бюджет і вибирають найнеобхідніші продукти.
Як їстівні продукти опиняються на смітнику
Перевиробництво продуктів харчування – значуща проблема, через яку багато людської праці та земних ресурсів витрачається даремно.
Що робити
• Не нехтувати товарами, які не програють в якості, але мають трохи гірший вигляд: несиметричними і «некрасивими» фруктами, упаковками з надірваною етикеткою. Саме ці продукти в першу чергу будуть викинуті супермаркетом.
• Почати ділитися і обмінюватися. Не поспішайте викидати прострочені коробки з крупою і кашами – краще подайте оголошення в одну з численних груп «Віддам задарма». Там же можна взяти щось для себе або помінятися.
• Переглянути підхід до термінів придатності. Дещо можна врятувати переробкою. Наприклад, зробити сир з молока.
• Купувати і готувати рівно стільки, скільки потрібно. Якщо ви не збираєтеся в експедицію, а магазин знаходиться в сусідньому будинку.
Як витрачається електрика і вода
Електростанції, що використовують викопне паливо, виснажують природні ресурси, що не відновлюються: газ, нафту і вугілля. Крім того, використання такого палива викликає утворення парникового газу, що сприяє глобальному потеплінню. Температура на Землі продовжує зростати. Крім того, робота електростанцій шкодить нашому здоров’ю, що можна помітити вже сьогодні. Звичайно, зовсім відмовитися від електрики наразі ніхто не готовий. Однак електроенергію витрачають прилади навіть в режимі очікування, просто ввімкнені в розетку. Тому розумне споживання ресурсів – це ще й можливість помітно зменшити рахунки за комунальні послуги.
Не краще справи йдуть і з тим, як використовуються водні ресурси. Здавалося б, світовий океан величезний, а води на планеті більше, ніж суші. Проте від дефіциту чистої питної води потерпає більше 40% людства.
Що робити
• Вимикайте світло в приміщеннях, де ви не перебуваєте. Іноді можна обходитися і природним світлом, особливо якщо повісити легкі фіранки. Має сенс купити енергозберігаючі лампочки, які служать в 7-8 разів довше, ніж лампи розжарювання.
• Замініть старі електроприлади, які витрачають багато енергії, більш економними (знову ж, відповідально підходячи до вибору – нехай пристрій буде довговічним). Не використовуйте техніку даремно: чим менше часу відкритий холодильник, тим краще, а пральну і посудомийну машини заповнюйте повністю. Це, до речі, допоможе заощадити на миючих засобах.
• Для економії води поставте водозберігаючі насадки на душ і кран. На Aliexpress їх можна знайти за 200-300гривень. Також можна придбати унітаз з різними режимами зливу – більш рясним або економним.
• Використовуйте воду після миття фруктів чи не особливо забруднених предметів повторно. Наприклад, для поливу квітів (звичайно, якщо не застосовувалися миючі засоби).
Як ми виробляємо сміття і що з ним відбувається далі
Майже кожен день ми виносимо на смітник мішок сміття і прощаємося з ним назавжди. Але існування відходів на цьому не закінчується. Вони відвозяться на звалища, які забруднюють водойми і, в буквальному сенсі, не дають продиху жителям сусідніх районів або перетворюються в небезпечний для здоров’я дим сміттєспалювальних заводів.
Найбільш прогресивний спосіб поводження зі сміттям – переробка. Завдяки цьому звалища стануть меншими, а ресурси на виробництво нових речей будуть заощаджені. Щоб налагодити переробку, потрібно впроваджувати роздільне збирання сміття, що практикується вже багатьма країнами, від Японії до Швеції. Найрадикальніший проект – Zero Waste – пропонує спосіб життя, при якому людина взагалі не виробляє сміття. За словами ідеологів руху, відмовитися від усього зайвого, зменшити витрати, повторно використовувати речі, переробляти і компостувати не так уже й важко. Звичайно, повністю безвідходне життя в мегаполісі – важке завдання, однак почати можна з малого: зробити так, щоб сміття було менше і воно сортувалося. Це допоможе екології, полегшить роботу комунальних служб і дозволить рідше ходити на смітник.
Що робити
• Спробуйте сортувати сміття вдома. Як це робити, розповідає, зокрема, проект «Просторазделяй.рф». Домогтися роздільного збору сміття в своєму будинку цілком можливо. Таким же чином можна вчинити з офісним сміттям. Щоб дізнатися, де знаходяться пункти прийому вторсировини, скористайтеся картою Recyclemap.
• Не використовуйте пластикові пакети. За прогнозами, до 2050 року пакетів в світовому океані буде більше, ніж риби. Можна придбати полотняну сумку або використовувати авоську, яка підійде для об’ємних продуктів. На касі, коли продавець стане класти кожну покупку в поліетиленовий пакет, відмовтеся і від цього.
• Вибирайте товари з найменшою кількістю упаковки, а також великі пачки замість маленьких. Не купуйте бутильовану воду. Якісний фільтр зазвичай вирішує проблеми з очищенням води з-під крана. Якщо ж вона все одно викликає сумніви – остуджуйте кип’ячену.
• Носіть з собою пляшку для води і предмети посуду, щоб не користуватися одноразовими.
• Правильно викидайте небезпечні відходи. У деяких магазинах і громадських просторах є пункти прийому батарейок.

Кому і навіщо потрібна усвідомленість
Усвідомленість споживання – проблема не для тих, у кого немає навіть найнеобхіднішого. Однак, якщо якісь надлишки утворюються, це вже привід замислитися над тим, як вони витрачаються.
Звичайно, ми не все можемо контролювати. Якщо ви не Анджеліна Джолі, безпосередньо допомогти дітям Африки не вийде. Все ж, нарівні з непідвладними нам речами, є ті, на які ми особисто можемо вплинути. Нехай навіть це здається незначним в масштабах планети.
Причини для усвідомленого підходу до споживання можуть бути різними: етичними, екологічними, суто практичними і навіть психотерапевтичними (швидке споживання і нестримне споживання не роблять людей такими вже й щасливими). На думку автора книги «Магічне прибирання» Марі Кондо, невелика кількість по-справжньому улюблених і корисних речей приносить набагато більше радості і душевного спокою, ніж полиці, забиті невиразними ганчірками і дрібничками.
Якою б не була мотивація, усвідомлений підхід полягає в тому, щоб перш, ніж придбати якийсь товар або почати чимось користуватися, зупинитися на секунду і запитати себе: які наслідки це матиме для мене і навколишнього світу?