МІФИ, ЩО ВБИВАЮТЬ

10 НАЙПОШИРЕНІШИХ МІФІВ ПРО НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
У разі нещасного випадку чи різкого погіршення стану здоров’я важливо своєчасно надати першу медичну допомогу. Але важливо, щоб ця допомога була правильною. На жаль, існує помилкове уявлення про деякі аспекти невідкладної допомоги. Сьогодні ми поговоримо про найбільш поширені з них.
Міф №1
Зупинити кровотечу з носа можна, закинувши голову.
Багато хто думає, що якщо закинути голову, тоді кров з носа перестане йти. Ось тільки чи припиниться кровотеча? Ні. Кров буде стікати в носоглотку, а потім в шлунок. На перший погляд, нічого смертельного в цьому немає, однак головний ризик – ми не бачимо, триває кровотеча чи ні. Зокрема, кров в шлунку може викликати неприємну кров’яну блювоту.
У разі носової кровотечі адекватна допомога: злегка нахилити голову потерпілого вперед, закласти у ніздрі чисту серветку або вату, змочену в перекис водню, а вже згодом з’ясувати причину того, що сталося.
Міф №2.
Сметану на опік, йод в рану.
Бабусине «змасти опік сметаною» в’їлося у свідомість цілих поколінь. Ні сметаною, ні маслом, ні такими протиопіковими засобами як «Пантенол» змащувати свіжий опік не можна. Якщо, звичайно, немає бажання погіршити ситуацію. Правильним методом при опіку є охолодження ураженого місця холодною водою впродовж 10-20 хв.
Лити йод, спирт і зеленку в глибоку рану теж безглуздо: ніякої користі це не принесе, а тільки шкоду. Ці речовини потрібні тільки для змащування подряпин. В іншому ж випадку безпечніше використовувати перекис водню.
Міф №3.
Вдарити по спині, якщо хтось подавився.
Цей поширений спосіб допомогти людині, яка вдавилась, не є найбезпечнішим. У певних випадках такі удари можуть сприяти ще більш глибокому проникненню їжі чи посторонніх предметів в дихальні шляхи. Найкраща стратегія в цьому випадку – самому потерпілому (по можливості без паніки) нахилитися вперед і зробити кілька різких видихів. Люди навколо можуть обхопити його ззаду під пахви і натиснути на сонячне сплетіння.
Міф №4.
Зі стану непритомності обов’язково потрібно одразу виводити.
Непритомність людини зазвичай триває від 1 до 5 хвилин. Це захисна реакція знесиленого організму – він «вимикається», щоб набратися сил. Тому, широко розповсюджений міф про те, що людину потрібно терміново вивести з непритомності, загрожує важкими наслідками, навіть комою.
Піднесеним під ніс нашатирним спиртом можна обпалити носоглотку, розтирання вух неефективне і може призвести до переломів хрящів, ляпаси загрожують переломами щелепи.
Тому правильною дією при непритомності буде наступне: підніміть ноги потерпілого, злегка закиньте йому голову, засічіть п’ять хвилин. Якщо через цей час людина не прийде до тями, викликайте швидку. Поки чекаєте медиків, варто перевернути потерпілого набік, щоб не запав язик.
Міф №5.
Від симптомів переохолодження можна позбутися, розтираючи пошкоджені ділянки тіла.
Ще одна помилка, яка базується на неправильному розумінні вельми дієвого правила. Розтираючи поверхню шкіри, можна домогтися припливу крові до капілярів і загального прогрівання цієї ділянки тіла. Але цей метод самодопомоги діє тоді, коли потрібно перешкоджати обмороженню, а не тоді, коли цей стан вже настав. Якщо ж обмороження настало, варто спочатку обмити уражені ділянки теплою (але не гарячою!) водою, щоб налагодити роботу судин. Потім вже можна приступати до більш активного зігрівання.
Міф №6.
Під час нападу епілепсії потрібно притримувати язик хворого.
Коли у хворого на епілепсію відбуваються конвульсивні напади, його язик справді може запасти. Замість того, щоб намагатися розтиснути щелепи людини і тримати його язик, варто перевернути голову хворого набік і тримати на колінах. При такій процедурі людина не подавиться ні язиком, ні слиною. Щоб хворий не прикусив собі язика, треба взяти чисту тканину і помістити її між його зубами.
Міф №7
Викликати штучну блювоту у разі отруєння – завжди безпечний захід.
При отруєннях зазвичай радять викликати у потерпілого блювоту. Однак цього категорично не можна робити при підозрі на отруєння кислотою, лугом та іншими їдкими речовинами. Якщо ж блювота виправдана, то не потрібно використовувати марганцівку, соду і т.п. Все що потрібно – це багато теплої води.
Міф №8.
Коли вкусила змія, треба накладати джгут, щоб отрута не рознеслася по організму.
При укусі змії джгут не можна накладати з декількох причин. По-перше, це посилить ураження тканин отрутою. По-друге, після зняття джгута вся отрута, яка накопичилась в одній точці, розійдеться по всьому організму. Наприклад, отрута гадюки розноситься кровотоком дуже швидко. Але це не означає, що людина безнадійна. З багатьма (але далеко не всіма) отрутами організм здорової дорослої людини може впоратися самостійно, хоча, звичайно, бажано використовувати спеціальну сироватку. Щоб допомогти організму подолати отруту, варто спробувати видалити її з рани в перші 10 хвилин шляхом відсмоктування. Врахуйте, що цей спосіб можна застосовувати в разі, якщо в роті немає ран. При попаданні в травний тракт отрута небезпеки не несе, тому боятися ненавмисно проковтнути декілька крапель не варто.
Міф №9.
Предмети з відкритих ран потрібно витягувати.
Ні в якому разі не можна витягувати будь-які предмети з більш-менш серйозної рани. Навіть якщо в людині стирчить шматок іржавого дроту. Якщо ви переживаєте за інфекцію – то вже пізно. З нею можна боротися потім, на відміну від кровотечі. Лікарі «швидкої» спеціально притримують ножі та інші сторонні предмети у тілі до моменту, коли потерпілий виявиться в умовах розгорнутої операційної. Тому що в чистому полі, на дорозі або вдома медикам нічим буде зупиняти кровотечу, яка може відкритися після вилучення предмета з рани, і заповнювати крововтрату.
Міф №10.
У разі нещасного випадку потрібно перенести потерпілого у безпечне місце.
Постраждалих в ДТП і тих, які впали з висоти, до прибуття швидкої рухати можна тільки якщо у місці, де вони лежать, небезпечно перебувати (палаючий будинок або машина, похилене дерево, вода, що прибуває і таке інше). Досить сказати, що рятувальники іноді воліють демонтувати автомобіль навколо потерпілого, ніж силоміць витягувати його звідти.
Також не потрібно зайвий раз рухати людей з підозрою на інфаркт або інсульт. Така людина не повинна йти в стаціонар самостійно з підтримкою, її потрібно нести на носилках. В іншому випадку «похід» може коштувати потерпілому дуже дорого.